НЕ ТУРБУЙ МАМУ, АБО ЛИСТ ДО РАДИКАЛА

Активісти! Артисти майданів!
Ви – герої за певних умов.
А як лячно, бідкуєтесь мамі:
«Ах, маман, вызывайте ментов!»

Ви сміливі, як маєте «кришу»,
Та хазяїн годує з руки.
А немає – тихенькі, мов миші,
І ховаєтесь, як пацюки.

Радикали! Та годі секретів!
Ваші «рухи» і ваше життя –
Мов корисний папір в туалеті,
Скористались, а потім в сміття.

Мамо, мамо! Не требі дзвонити
Чи в поліцію, чи, там, судді.
У великій біді ваші діти,
У великій і страшній біді.

За цяцьками СС-сівських знаків,
За киданням гранат із лайна,
За стрибаннями, наче макаки,
Є замовник один – сатана.

І синок ваш нечистому служить,
Мов холуй та нікчемний лакей.
Мамо, мамо! Я раджу вам дуже:
Бійтесь Бога, соромтесь людей.

Йдіть до храму, де ваша дитина
Напаскудила в про̀клятий час.
І моліться до Божого Сина,
Щоб простив і щоб зглянувсь на вас.

Нечестивців, прибічників Хама
Чорний янгол в пітьму загребе.
Активісте, послухайся мами,
Пожалій-но, убогий, себе.

ПРОЩАННЯ З ПОМПЕО, АБО ЕЛІТНА ПІСНЯ

Над Борисполем хмари і тиша.
Гість високий, іще прилітай!
По-ворожому Майкл – то Міша,
А насправді, «Михайлик» ви, Майк.

Вас приймали гостинно і радо,
Щоб приємно проводили час.
Ми вклонємось вам за поради,
Обіцяйте, підтримувать нас!

Не забудьте! Підтримки ми гідні.
Хто сказав, що дійшли до нуля?
Не такі вже, Михайле, ми бідні –
Є народ в нас, і є в нас земля.

З них ще користь ви можете мати –
Мовчазний, непоганий товар.
Та дозвольте і нам грабувати
І читати їм на ніч «Кобзар».

Допомога еліти не зайва,
Ми тримаєм в покорі цей край.
До побачення, любий Михайлик!
На прощання хоч баксика дай.